2 лютого, в день Стрітення Господнього, митрополит Рівненський і Острозький Іларіон очолив Божественну літургію в нижньому храмі Свято-Покровського кафедрального собору
За богослужінням владиці співслужив намісник Свято-Воскресенського Гурбинського монастиря архімандрит Онуфрій (Ляда), а також соборне духовенство.
Під час відправи лунали молитовні прохання за воїнів, які захищають Україну, за владу і наш народ.
За літургією митрополит Іларіон здійснив священичу хіротонію над ієродияконом Рафаїлом (Шворінем), насельником Гурбинського монастиря та дияконську хіротонію над Віктором Крючком, студентом Рівненської духовної семінарії.
По завершенні відправи священнослужителями було відслужено Мале освячення води та прочитано молитви на освячення свічок, які у цей святочний день віряни принесли до храму.
*****
На сороковий день після свята Різдва Христового, 2 лютого, ми з великою вдячністю в молитві пригадуємо перші відвідини храму Спасителем нашим Ісусом Христом. За Мойсеєвим законом, саме на 40-й день після народження, Діва Марія і Йосиф принесли Христа до Єрусалимського храму. Слово «стрітення» означає «зустріч», це і розкриває нам суть свята – зустріч зі Спасителем нашим Ісусом Христом.
Про цю подію розповідається у Євангелії від Луки, тому на святковому Богослужінні читається цей уривок євангельського тексту. Того дня у храмі був святий праведний Симеон, що від Духа Святого отримав пророцтво відійти йому, коли зустріне Спасителя. Взявши Господа на руки, Симеон побачив у Христі Сина Божого, Який був посланий задля спасіння людства. Радість, благословіння та світло Господнє зігріло душу Симеона: він зрозумів, що пророцтво збулося, і нарешті він пізнав спокій. А сказані в той момент слова Симеоном стали молитвою «Пісня Симеона». Свідком цієї радісної події також була Анна-пророчиця, яка побачивши Ісуса, славила Господа та розповідала про Нього людям, які очікували Спасителя.
Тому, цього дня, зустрічаючи свято Стрітення Господа і Спасителя нашого, ми у молитві взиваємо до Нього, дякуючи за жертовність, милосердя, любов, терпіння та наше спасіння. Нехай кожен відкриє своє серце Спасителю, молитовно подякує Йому.
Бажаємо, щоби душу кожного з вас осяяла Його благодать, що дарує спокій і радість. А кожна свічка, яку ви принесете з храму, буде для вас не якимось оберегом, а символом світла у вашій душі, яке ви засвітили завдяки щирій вірі. Бо це світло, що зігріває любов’ю, і є Спаситель наш Ісус Христос, Якому ви відкрили своє серце й душу: «І нехай панує в серцях ваших мир Божий, до якого ви й покликані в одному тілі, і будьте вдячні. Слово Христове нехай оселяється у вас щедро» (Кол. 3: 15 – 16).
