Бій під Гурбами

Бій під Гурбами був найтривалішим та найбільшим за весь час існування УПА. Відбувся він наприкінці квітня 1944 року на межі сучасних Рівненської  та Тернопільської областей. Основний ареал бойових дій охопив територію між селом Антонівці та урочищем Гурби. В смертельному герці зійшлися 5 тисяч бійців УПА та понад 30 тисяч бійців каральних загонів НКВС, прикордонників, охорони тилу, на боці яких була також авіація, танки, бронепотяг, артилерія. Найзапекліші бої відбулися 21-25 квітня. Проявивши небачений героїзм, знищивши понад 800 більшовиків, загони повстанців прорвали вороже кільце та вийшли з оточення.

Щоб увіковічнити пам’ять про вояків УПА, свого часу представниками громадськості Рівненщини було прийнято рішення про будівництво в урочищі Гурби Свято-Воскресенського чоловічого монастиря на Повстанських могилах та Пантеону Героїв – учасників Гурбинського бою, в якому перепоховають останки полеглих упівців.  На даний час знайдено, ексгумовано та перепоховано останки 29 героїв. Скорботний дух меморіального комплексу втілено у скульптурній композиції Божої матері – колоні шести метрів заввишки, яка оберігає повстанців. Також на Гурбах насипано козацькі кургани і встановлено хрести, облаштовано джерело Святої Великомучениці Варвари.

Гурби – це біль, це втрати, але  не поразка. Це – звитяга Українського духу і зброї. Це – удар проти рабства народу. Гурби – це приклад для живих. Це – перемога для майбутнього. Ми маємо спільно, разом розбудовувати це місце, де наша молодь може на прикладі реальних людей – вояків УПА, а не абстрактних казкових героїв, – вчитися любові до своєї землі, свого народу. Отож, закликаємо вас відвідати Гурби, щоб щирою молитвою, словом правди, богоугодною справою згадати події тої давнини. Тільки пам’ятаймо при цьому заповідь Богословову: «Вірувати в ім’я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як Він дав був нам заповідь!»