Проповідь архімандрита Онуфрія (Ляди) на Неділю 25-ту після П`ятдесятниці

Свято-Воскресенський Гурбинський чоловічий монастир на Повстанських могилах

Слава Ісусу Христу!

«Не здорові потребують лікаря, а недужі» (Мф.9:12), – говорить в уривку Євангелія від апостола Матфея, який ми сьогодні читаємо під час Божественної літургії з нагоди пам`яті цього святого євангелиста. З однієї сторони можна розглядати їх як свого роду метафору, поетичне порівняння, сказане Христом задля відповіді на запитання зі сторони лицемірних фарисеїв. Вони дивувалися, чому Господь не вшановує їх, таких, начебто, високоповажних і вчених людей, натомість віддає перевагу грішникам та митарям. І Христос почувши це запитання пояснює задля кого прийшов Він у цей світ, кого він прийшов врятувати: «Я прийшов прикликати не праведників, але грішників до покаяння» (Мф.9:13). І не поетичне порівняння, не переносне, а якраз абсолютно пряме значення ми повинні бачити в словах Господніх, коли називає Він грішників недужими. Бо як хвороба є недугою тіла, так і гріх є недугою душі. І Христос є тим єдиним лікарем, який може вилікувати наші душі.

Як ми знаємо, кожен лікар має свої, так би мовити, методи лікування та засоби. Дуже часто ми чуємо про тих чи інших унікальних лікарів, які мають свої унікальні розробки і ніхто інший не здатний лікувати так як він. Те ж саме, дорогі браття і сестри, ми можемо сказати і про нашого Христа Спасителя, Який будучи лікарем наших душ подав нам єдиний унікальний спосіб лікування – Таїнство Сповіді. Господь дарував нам ліки, яких ніколи не зможе дати ніхто інший – це Святе Причастя, Таїнство Євхаристії.

Здавалось би все просто, і можна не хвилюватися, бо є Лікар, є порятунок для нас. Але тут ми повинні пам`ятати одну важливу річ. Пригадаймо собі як буває у випадку якоїсь нашої тілесної недуги: щоб отримати медичну допомогу нам потрібно лікаря викликати до себе дому чи зателефонувати йому для консультації або ж прийти в лікарню, де він приймає хворих. Абсолютно таку ж саму ситуацію ми маємо коли говоримо про гріховні недуги наших душ. Так, Господь як лікар завжди готовий прийти нам на допомогу, Він завжди порятує нас і звільнить душу від тих недуг. Але нам потрібно Його покликати, ввізвати до Нього в молитвах, прийти до храму і принести покаяння та причаститися Його Пречистих і Животворчих Таїн Тіла і Крові.

Сьогодні ми чуємо також у недільному євангельському читанні притчу про милосердного самарянина. Це дуже значима і повчальна притча, її можна розглядати з різних сторін, Господь заклав у неї і моральний зміст, і повчання як нам чинити щодо ближніх своїх, і водночас глибокий богословський зміст. В цій притчі милосердний самарянин є прообразом Самого Христа, який прийшов на допомогу людству, яке у притчі є в особі чоловіка, побитого розбійниками – тобто сатаною та його слугами. Господь приходить на допомогу там, де не допоміг та й, зрештою, і не міг допомогти ніхто інший. Як милосердний самарянин врятував від загибелі подорожуючого так і Христос врятував нас від смерті подаючи світові велику милість – життя вічне.

Чому Господь все це зробив для людства незважаючи на гріхопадіння, незважаючи на відступлення від заповідей Божих? Відповідь на це питання, дорогі браття і сестри, є простою: тому що «Бог є любов» (1Ін.4:8). 

Нехай любов Божа огортає всіх вас, дорогі браття і сестри, нехай Господь благословить пройти з користю цей час Різдвяного посту, який ми з вами розпочали вчора, в молитві, в покаянні та в добрих справах милосердя, щоб у духовному та тілесному здоров`ї гідно зустріти свято Різдва Христового! Амінь!

архімандрит Онуфрій (Ляда)
намісник Гурбинського Свято-Воскресенського
чоловічого монастиря на Повстанських могилах