Проповідь архімандрита Онуфрія (Ляди) на свято Обрізання по плоті Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

Свято-Воскресенський Гурбинський чоловічий монастир на Повстанських могилах

Слава Ісусу Христу!

На восьмий день після Різдва Христового Свята Православна Церква згадує подію обрізання по плоті Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. «Як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його, дали Йому ім’я Ісус, наречене ангелом ще перед тим, як зачався Він в утробі» (Лк.2:21) – повіствує нам святий апостол і євангелист Лука. В цих словах закладено і повідомлено нам, що Христос зволив не лише воплотитися від Пресвятої Богородиці та стати людиною, але й сповнити все, що належало виконати згідно приписів Божих людям у Старому Завіті. Нинішній день – це свято смирення та виконання волі Бога Отця. «Зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус» (Лк.1:31), – благовістив Архангел Гавриїл Діві Марії, – «Народить же Вона Сина, і наречеш Йому ім’я Ісус, бо Він спасе людей Своїх від гріхів їхніх» (Мф.1:21), – промовляв Ангел Господній до Йосифа. І вони виконують те, що їм заповідано, та нарікають Младенця Ісусом – єврейською це ім’я звучить Єгошуа, що означає «Бог спасає». Саме ім’я Господа нашого Ісуса Христа говорить про мету, задля досягнення якої Він зволив прийняти людське тіло – Він воплотився від Діви, щоб спасти світ від вічної загибелі, щоб визволити людину з полону лукавого.

Народження Месії у Старому Завіті було передбачене багатьма пророками. Але у пророка Ісаї ми бачимо не лише вказівку на майбутнє чудесне та таємниче для людського розуму втілення Сина Божого, але й на Його ім’я: «Сам Господь дасть вам знамення: ось, Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть ім’я Йому: Еммануїл» (Іс.7:14). Чудесним і таємничим, та навіть неймовірним, був для людського розуму сам факт того, що Діва Марія, Яка мужа, тобто чоловіка, не знала, може зачати в утробі своїй і народила Дитя. Але це є доконаний факт, і для нас, християн, це все відкрито у Святому Євангелії. І сьогодні у тому ж Євангелії ми чуємо як вповні звершилося сказане і пророком, і Ангелом Божим – Дитя народилося, Син Божий воплотився і став людиною, і, відповідно до Закону Мойсея на восьмий день звершуючи єврейський обряд обрізання Йому дають ім’я Ісус.

Уважний християнин, уважний слухач Слова Божого, відразу замислиться: чому ж пророк Ісая говорив, що Дитя нарекуть ім’ям Еммануїл, натомість Йосиф з Марією дають Йому ім’я Ісус? На перший погляд існує розбіжність і цей факт часто використовували у своїй антирелігійній пропаганді атеїсти та безбожники, які ніколи не досліджували ретельно ані Священне Писання, ані християнське віровчення загалом. Насправді ж, дорогі браття і сестри, тут немає нічого суперечливого. Коли ми читатимемо уважно Книгу пророка Ісаї, то побачимо ще інші імена в словах, які ми згадували з Вами у день свята Різдва Христового: «Немовля народилося нам – Син даний нам; владарювання на раменах Його, і наречуть ім’я Йому: Дивний, Радник, Бог кріпкий, Отець вічности, Князь миру» (Іс.9:6). Як бачимо, пророк називає Сина Божого різними іменами, які говорять про Його велич, про Його майбутнє Царство. Так само й ім’я Еммануїл, яке перекладається з гебрейської мови як «З нами Бог», возвеличує Христа, Який зруйнував прірву між людьми та Богом, що існувала після гріхопадіння, говорить про безмежну милість Божу до нас, воно спонукає християн до впевненості та твердої віри, що Бог не відкидає Своє творіння, а навпаки – піклується про нього. Те, що Бог з нами, говорить нам не лише найменування Христа Еммануїлом у пророцтвах Ісаї. Це підтверджується Господніми словами: «Ось Я з вами по всі дні, до кінця віку» (Мф.28:20). Кожен християнин повинен про це пам’ятати як і слова апостола Павла з його послання до римлян: «Якщо Бог за нас, то хто проти нас?» (Рим.8:31). Ці слова повинні бути життєвим кредо, так би мовити, життєвим девізом кожного із нас, чим вони були і для двох великих святителів та угодників Божих, пам’ять яких сьогодні звершує Свята Православна Церква. Перший з них – святитель Василій Великий, архієпископ Кесарії Каппадокійської – у часи розквіту аріанства ревно і безстрашно боронив Православну віру та не боявся жодних погроз зі сторони влади, яка підтримувала єресь Арія. Історія говорить нам, що його віру та твердість її сповідання не сколихнула навіть загроза смерті. Така його тверда віра навпаки – глибоко вразила його противників, навіть самого імператора, який зрозумів, що Василія Великого йому не здолати і не переконати. Другий святий, пам’ять якого ми сьогодні звершуємо – це святитель Петро Могила, Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі. Його першосвятительство на Київській кафедрі випало на нелегкий час великого утиску віри православної на наших землях та насильницького насадження католицизму шляхом уніїї. Проте навіть в таких складних умовах він твердо тримався істинної віри та залишив нам велику духовну та культурно-освітню спадщину.

Ще одне свято випадає на нинішній день – свято Нового Року за старим стилем, адже сьогодні за юліанським церковним календарем перший день 2021 року від Різдва Христового. Нехай же цей початок нового року спонукає і нас усіх оновити свої душі, свої серця та своє життя загалом. 

В одному дні ми сьогодні маємо поєднання багатьох свят, з якими щиро вітаю вас усіх, дорогі браття і сестри, з сьогоднішнім святом Господнім, з Новим Роком, вітаю іменинників з днем пам`яті їх небесних покровителів! Бажаю усім здоров’я, добробуту і достатку, миру і злагоди у ваших домівках. Нехай ніщо не віддаляє вас від Бога, будьте сильними у будь-якій ситуації, непохитними у вірі і не бійтеся нічого, бо з нами Бог!


архімандрит Онуфрій (Ляда)
намісник Гурбинського Свято-Воскресенського
чоловічого монастиря на Повстанських могилах