«Будьмо добрими виноградарями!» Проповідь архімандрита Онуфрія (Ляди) на Неділю 13-ту після П`ятдесятниці

Свято-Воскресенський Гурбинський чоловічий монастир на Повстанських могилах

Слава Ісусу Христу!

У сьогоднішній притчі про злих виноградарів, дорогі браття і сестри, фактично коротко вміщено весь зміст Старого і Нового Завітів. В Старому Завіті Бог дав народу ізраїльському, народу вибраному, обітницю спасіння і життя вічного. Господь поставив над народом старійшин та первосвящеників, які повинні були берегти в народі віру в Єдиного Бога. Вони були якраз тими, кого називає у притчі Господь виноградарями, а народ єврейський і та віра в Єдиного Бога Слово Боже, Істина, фактично і є цим виноградником. Господь огородив цей виноградник Своїми заповідями та Законом, даним через Мойсея, немов муром. У притчі господар виноградника хотів отримати те, що і належало – плоди з нього. Так і Господь Бог свого часу у часи Старого Завіту хотів отримати добрий плід віри від народу єврейського. Він посилав до народу Своїх слуг – пророків, яких народ ізраїльський на чолі зі своїми старійшинами замість слухати і каятися у гріхах жорстоко гнав і навіть вбивав.

Як господар у притчі так і Бог послав Свого Сина Єдинородного до народу єврейського, виконуючи Свою обітницю спасіння. Але і Його не послухали злі виноградарі і жорстоко та немилосердно вбили.

«Виноградник віддасть іншим виноградарям, які віддаватимуть йому плоди своєчасно» (Мф.21:41) – так відповіли євреї на запитання Христа про те, що вчинить з нечистивими виноградарями господар. Так, дорогі браття і сестри, сталося, бо виноградник Божий був відданий Апостолам, учням Христовим, а через них іншим народам.

Усі ми з вами стали частиною виноградника Божого, а священнослужителі християнські стали тими новими виноградарями. Але водночас ми повинні значно ширше розглядати це поняття «виноградарів», бо ними є не лише священнослужителі. Свята Церква розцінює кожну християнську сім’ю, кожну домівку, як малу та невід’ємну частину Церкви, навіть сім’ю та родину вона називає «малою домашньою Церквою», яка є частиною усієї Єдиної Святої Вселенської Православної Церкви. І тому ми з вами є одночасно і виноградником Божим і самими виноградарями, що покладає на нас дуже велику відповідальність. Ця відповідальність полягає у необхідності віддавати Богові – Господареві виноградника своєчасно добрі плоди нашої віри. Кожен із нас несе відповідальність чи з наших домівок буде дано ці плоди, чи ми самі як і водночас наші рідні та близькі, члени малих домашніх Церков, будуть жити згідно Заповідей Божих, згідно настанов Христових. 

«Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду» (Ін.15:5) – промовляє до нас Господь наш Ісус Христос. Тобто, як бачимо зі слів Христових, коли Господь у нас не перебуває, то і доброго плоду ми дати не можемо. Наші тіла – це храми Духа Святого, водночас це також малі виноградники, в які входить Син Єдинородний через Таїнство Святого Причастя. Але як часто ми виводимо Його з виноградника і вбиваємо своїми гріхами, розпинаємо своїм беззаконням та порушенням Заповідей Божих, замість того, щоб дати добрий плід віри.

Тому, дорогі браття і сестри, будьмо добрими виноградарями, не піддаваймося спокусам і не впадаймо у гріх, а натомість належно доглядаймо та плекаймо найдорогоцінніший у світі скарб, який ми маємо – віру в Бога Істинного в Тройці Єдиносущного, щоб вона дала добрі плоди, якими є благочестиве життя християнське у сповненні заповідей любові до Бога та ближнього свого. Амінь!

архімандрит Онуфрій (Ляда)
намісник Гурбинського Свято-Воскресенського
чоловічого монастиря на Повстанських могилах