Проповідь архімандрита Онуфрія (Ляди) на Неділю 10-ту після П`ятдесятниці

Свято-Воскресенський Гурбинський чоловічий монастир на Повстанських могилах

Слава Ісусу Христу!

Дуже часто ми з вами, дорогі браття і сестри, у недільні дні, розглядаючи та аналізуючи євангельське читання, говоримо про віру, про її силу, про те, що вона повинна бути велика і беззаперечна, про гріх маловірства тощо. Але це не повинно бути для нас дивним, адже віра – це одна з трьох християнських чеснот, фундамент, на якому тримається християнство і як релігія, і як єдиний істинний шлях до спасіння. 

Минулої неділі ми чули як Господь докоряв апостолу Петру за його маловірство, сьогодні ж Він за це докоряє усім апостолам та учням Своїм. У сьогоднішньому євангельському читанні маловірство стало перешкодою для вигнання учнями Христовими нечистого духа з молодого юнака. Проте, вказуючи на їхнє маловірство та навчаючи про можливості щирої віри, Господь дає нам усім також чітку вказівку на інше – а саме на те, як боротися з духами нечистими. Єдиний, так би мовити,  ефективний спосіб цієї боротьби – це піст і молитва.

Знову ж таки пригадаймо собі, нещодавно ми з вами говорили, що, коли у серці людини лунає щира молитва, а розум сповнений думками про Бога, то місця для жодних нечистих духів там не буде. Людина, яка перебуває у пості і молитві є захищеною від дії лукавого з його слугами, така людина менше підвладна гріху, а отже і впевнено стоїть на шляху спасіння.

Сьогоднішня неділя випала на перші дні Успенського посту. Свята Православна Церква встановила його для належної підготовки християн до великого свята – Успіння Пресвятої Богородиці, котра породила Христа Спасителя і Бога нашого, який переміг пекло, і Його нинішнє євангельське вчення про користь посту і молитви у боротьбі з бісами є дуже доречним сьогодні.

Наш піст не повинен бути показним і лицемірним, а молитва має бути щирою та гарячою. Зразком такого посту і молитви для нас повинні бути святі подвижники, зокрема ті, чию пам’ять сьогодні вшановує Православна Церква. Це преподобний Далмат, який разом зі своїм сином преподобним Фавстом прийшов у обитель, в якій ігуменом був преподобний Ісакій. Ці троє святих відзначилися аскетичністю та суворим подвижницьким життям. З житія преподобного Далмата нам відомо, що одного разу він упродовж 40 днів Великого Посту не вживав їжі, а лише гаряче молився. Це один з прикладів досконалого посту, за який преподобний Далмат був удостоєний Божествених видінь. Святитель Димитрій Ростовський у своїх «Житіях святих» вказує, що «постом і молитвою преподобний Далмат перемагав бісівську силу», тобто він діяв саме так, як навчає нас Христос у сьогоднішньому євангельськму читанні. Слід зазначити, що не лише невидимих ворогів перемагав преподобний, але й з видимими ворогами Церкви він ревно та успішно боровся і навіть був учасником Третього Вселенського собору, на якому було засуджено губительну єресь Несторія, яка відкидала Божественність Ісуса Христа при народженні та іменування Пречистої Діви Марії «Богородицею».

Ще один подвижник Христовий, пам’ять якого вшановує сьогодні Православна Церква – преподобний Антоній Римлянин, роздавши своє багатство нужденним все своє життя провів аскетично, тобто в пості та молитві, і своїм прикладом він показав, що піст і молитва повинні бути доповнені ділами милосердя, добрими справами, турботою про ближніх, зокрема про бідних, немічних, сиріт. 

Маючи такі приклади посту і молитви, дорогі браття і сестри, бачачи їх добрі плоди, нам потрібно всіляко, насамперед у духовному плані, наслідувати цих світильників благочестя. Дотримуймося посту, не лише нинішнього, але й усіх, які встановлені Православною Церквою, сповнюймо його гарячою щирою молитвою та добрими справами, і таким чином перемагатимемо лукавого з його бісами, які вже не зможуть бути нам перешкодою на шляху до спасіння. Амінь!

архімандрит Онуфрій (Ляда)
намісник Гурбинського Свято-Воскресенського
чоловічого монастиря на Повстанських могилах