Проповідь архімандрита Онуфрія (Ляди) на Неділю 9-ту після П`ятдесятниці

Свято-Воскресенський Гурбинський чоловічий монастир на Повстанських могилах

Слава Ісусу Христу!

Наше земне життя, дорогі во Христі браття і сестри – це своєрідне море, по якому ми з Вами мандруємо до заповітного берега, яким для нас є Царство Небесне. Але те, чи досягнемо ми з вами саме того берега, якого прагнемо, а не якогось іншого, чи не підемо ми передчасно на дно так і не досягнувши Царства Небесного, залежить насамперед від нас самих. Бо ми насправді мандруємо немов той апостол Петро, про якого ми сьогодні чуємо у євангельському читанні. Ми мандруємо пішки по тій воді і не потонемо лише тоді, коли будемо твердо вірити в Бога і покладати на Нього надію. Часто в нашому житті трапляються різноманітні напасті, небезпеки, складні ситуації, які збурюють звичний ритм нашого життя, вони немов бурхливі хвилі поглинають нас. І в ті моменти ми з вами дуже часто зневірюємося, знову ж таки подібно апостолу Петру, і починаємо потопати. Найбільша біда полягає в тому, що житейське море є поняттям символічним і потопаємо ми з вами насамперед в духовному плані.

Мабуть усім відома професія рятувальника – людини досвідченої, яка добре вміє плавати, та яка вміє витягнути з води іншу людину, яка потопає. І знаємо, що у цілому світі таких рятувальників є дуже багато, вони несуть свою службу на різних водоймах, річках, озерах, морях, і миттєво поспішають на допомогу потопаючим. Але хто може врятувати людину, яка потопає у морі житейському? Лише наш Спаситель і Господь Ісус Христос – лише Він один єдиний, хто не дасть потонути духовно, достатньо прикликати Його Ім’я і подібно апостолу Петру заголосити молитвою «Господи, спаси мене!» (Мф.14:30) У сьогоднішньому уривку з Євангелія від Матфея Господь показує нам, що Він готовий порятувати нас миттєво, бо Він є Всемилостивий та Всемогутній. Навіть більше – Він вказує нам, що якщо нам важко йти по житейському морю, в якому через нашу людську неміч та маловірство ми постійно  потопаємо, то є спосіб досягнути омріяного берега. І цей спосіб – це перебування у Церкві Христовій, яка в сьогоднішньому євангельському читанні зображена у вигляді човна, в якому пливли ученики Христові. Коли людина є в Церкві, то їй не страшні жодні потрясіння, жоден вітер чи буря не зупинить вже її на шляху до Царства Божого. Але, звичайно,  що перебувати у тому човні спасіння людина повинна з вірою, вона, подібно до учеників Христових, повинна як і вони визнавати Його вклоняючись і промовляючи «Воістину Ти Син Божий» (Мф.14:30) Найкращою нагодою промовити ці слова є Святе Таїнство Тіла і Крові Христових, адже перед самим причащанням Святих Таїн ми завжди промовляємо подібні слова у молитві кажучи «Вірую, Господи, і визнаю, що Ти єси воістину Христос – Син Бога Живого».

Говорячи про життя як про «житейське море» Свята Церква закладає в ньому насамперед духовний зміст. Але не слід забувати, що велика милість Господня не лише спасає душу людську, але й фізично захищає і охороняє віруючу людину від життєвих напастей. Особливо сьогодні, коли все людство переживає нелегкі часи, ми повинні завжди пам’ятати слова 90-го псалма: «Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної» (Пс.90:3). А це можливо лише при умові, коли людина покладає надію на Бога, визнаючи Його за «пристановище і захист» (Пс.90:2).

Коли ми поглянемо в історію перших віків після Різдва Христового, то бачимо яка велика кількість християн не боялися жодних перешкод зі сторони язичників на шляху до Бога. Вони впевнено йшли на муки, як ішов на муки і святий великомученик Пантелеімон, пам’ять якого сьогодні звершує Свята Православна Церква. Його ім’я, отримане ним при Святому Хрещенні, означає «всемилостивий», бо через нього Всемилостивий Господь показував Свою милість до людей, дарувавши святому дар зцілення від хвороб та тяжких недуг. У свою чергу святий Пателеімон безоплатно з молитвою на устах та іменем Ісуса Христа лікував хворих та недужих, так що викликав заздрість у інших лікарів, які і видали його мучителям. Але Господь навіть після його мученицької смерті показав нам Пантелеімона як великого цілителя. Його молитви і заступництво перед Богом мають велику силу, а через чесні його нетлінні мощі Господь дарує нам зцілення від недуг.

Знову варто нагадати собі, які нелегкі часи переживає сьогодні людство. Саме сьогодні час усім відкинути маловірство та навернутися до Бога, звернутися до святого великомученика і цілителя Пантелеімона, щоб своїми молитвами він випросив нам у Бога зцілення від усіх пошестей згубних, звільнення від бід і небезпек.

Пам’ятаймо слова Христові, що для людини, яка має віру, насправді немає нічого неможливого (Мф.17:20). Для такої людини жодна буря на житейському морі не є страшною і така людина впевнено з вірою в Бога і надією на Нього прямує по хвилях того моря до Царства Божого! Амінь!

архімандрит Онуфрій (Ляда)
намісник Гурбинського Свято-Воскресенського
чоловічого монастиря на Повстанських могилах