всі новини >>>

Проповідь архімандрита Онуфрія (Ляди) на Неділю 1-шу після П`ятдесятниці, всіх святих

Свято-Воскресенський Гурбинський чоловічий монастир на Повстанських могилах

Слава Ісусу Христу!

Коли ми поглянемо у церковний календар цілого року, то знайдемо там велику кількість імен угодників Божих, адже щодня Свята Православна Церква вшановує пам’ять тих чи інших святих, які своїм життям та ділами, подвигом, сповідництвом та утвердженнями істинної віри заслужили у Бога дар особливої благодаті – перебувати з Ангелами на Небесах та прославляти Бога, бути наближеними до Престолу Божого, бачити Його велич та сяйво Божої слави. Водночас вони заслужили у Бога право бути молільниками та заступниками за рід людський, тому щоденні богослужіння Православної Церкви згідно Церковного Уставу мають свої відмінності включаючи різні піснеспіви тим чи іншим святим, пам’ять яких випадає на той день. Ми маємо безліч підтверджень дієвості молитов до святих, а відповідно і їхніх молитов та заступництва за нас перед Богом. Багато зі святих ще під час земного життя сподобилися чудотворіння, прозорливості, дару зцілювати своїми молитвами від важких недуг та навіть воскрешати мертвих. Про вагомість та особливість їх молитов ми читаємо у книзі Одкровення апостола і євангелиста Іоана Богослова, де ці молитви називаються «золотими чашами повними фіміаму» (Одкр.5:8). 

Якщо б ми почали перераховувати поіменно усіх святих угодників Божих, то згадали б насамперед старозавітніх праотців Адама і Єву, праведного Ноя, патріархів Авраама, Ісаака та Якова, Мойсея та пророків Ілію, Ісайю, Даниїла, псалмопівця Давида та багатьох інших. У Новозавітньому часі ми згадаємо праведних богоотців Іоакима та Анну, пророка Іоана Предтечу, святих Апостолів Христових, мучеників і мучениць за віру Христову Пантелеімона, Георгія, Димитрія, Варвару, Катерину, святителів Іоана Золотоустого, Василія Великого та Григорія Богослова, святителів Миколая та Спиридона, чудотворців, преподобних Онуфрія Великого, Іова та Амфілохія Почаївських, преподобних отців Києво-Печерських, безсрібників Косьму та Даміана... 

Щоб перерахувати всі їхні імена потрібно надзвичайно багато часу. Поглянувши знову ж таки у церковний календар ми побачимо, що інколи кількість вшановуємих святих в окремі дні може обчислюватися десятками, сотнями а то і тисячами. Багато з них, на жаль, ми не знаємо імен і вони вписані у святцях лише під виглядом числа загальної кількості. Ми не знаємо всіх імен тих, кого замордували мучителі вимагаючи зречення Істинної віри в Христа Спасителя в перші віки християнства. Ми не знаємо всіх імен отців Вселенських Соборів, як і не знаємо імен всіх подвижників, які усамітнювалися у пустелях, ставали аскетами або йшли в монастирі та безперестанно молили Бога за рід людський. А скільки з них було багатих та заможних, але вони роздали своє майно на користь ближніх, бідних та нужденних. Нам відомі далеко не всі імена тих, кого вбили чи замордували іновірці та язичники у середньовіччі чи у ХХ-му столітті в тюрмах і таборах московські окупанти-безбожники лише за те, що вони не зрікалися віри православної. Зрештою, ми не знаємо й імен усіх тих, хто просто благочестивим та праведним мирським життям виконуючи Заповіді Божі сподобилися у Господа бути причисленими до лику святих.

Таких прикладів ми можемо наводити ще дуже і дуже багато. Проте всіх їх об’єднує одне – твердість у Істинній вірі Православній. Усі вони щиро і безкорисливо вірили в Бога та любили Його всім серцем і всією душею, усі вони своїм життям чи подвигом довели свою відданість Богові. І щоб належним чином вшанувати їхню пам’ять Святою Православною Церквою було встановлено у першу неділю після П’ятдесятниці особливе святкування та вшанування пам’яті усіх святих від віку Богові вгодивших.

Це святкування є закономірним продовженням після святкування П’ятдесятниці, коли ми не лише під час Літургії, але й на всенічному бдінні співали слова «Ми бачили Світло істинне, прийняли Духа Небесного, знайшли віру істинну». Ті ж, чию пам’ять сьогодні ми вшановуємо, пронесли ці слова через своє життя, вони утвердили і показали свою віру реальними ділами, як навчав цьому апостол Яків у своєму посланні (Як.2:14-26). 

Приклад святих для нас має бути одним із ключових, адже всі вони не зреклися, а твердо сповідували Христа перед незручностями та обмеженнями, перед будь-якими насмішками та небезпеками, навіть перед мучителями та тортурами, прислухавшись та пройнявшись словами Господніми, які ми чуємо у сьогоднішньому Євангельському читанні неділі всіх святих: «Кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним. А хто зречеться Мене перед людьми, зречуся того і Я перед Отцем Моїм Небесним» (Мф.10:32-33). 

Як же ж часто своїми ділами чи навпаки – бездіяльністю, своїм гріховним життям, нерадивістю до молитви, байдужістю до ближніх, іншими гріхами, ми зрікаємося Христа навіть не помічаючи цього. Адже кожен переступ Заповідей Божих, кожне відступлення від Його вчення – це вже є зречення. Тож сповнюймо свою віру ділами: щирою молитвою, справами милосердя, безкорисливою та самовідданою любов’ю до Бога та ближніх, берімо приклад з усіх святих угодників Божих від віку угодивших Йому, щоб у свій час разом із ними оспівувати у вічному житті Творця на Небесах, якому слава навіки! Амінь!

архімандрит Онуфрій (Ляда)
намісник Гурбинського Свято-Воскресенського
чоловічого монастиря на Повстанських могилах