Проповідь архімандрита Онуфрія (Ляди) на Неділю про розслабленого

Свято-Воскресенський Гурбинський чоловічий монастир на Повстанських могилах
Доволі дивним є на перший погляд в Пасхальному часі читання святого повіствування про зцілення окремого хворого, яких загалом, як вказує нам Святе Письмо, Христом було зцілено надзвичайно велику кількість. «Ходив Ісус по всіх містах і селах, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства і зціляючи всякі недуги і всяку неміч у людях» (Мф.9:35) – так розповідає нам про це святий апостол і євангелист Матфей. В інших місцях свого повіствування він ще щонайменше шість разів зазначає про зцілення загалом великих кількостей народу (Мф.4:23-24, Мф.8:16, Мф.12:15, Мф.14:14, Мф.19:2, Мф.21:14). Якщо ми відкриємо Євангелія від Марка, чи Луки, чи Іоана, то побачимо, що вони також багаторазово вказують на масові уздоровлення Христом сліпих, кривих, недужих та калік. Проте Свята Православна Церква у сьогоднішню 4-ту неділю після Пасхи пропонує нам до читання та слухання саме розповідь про одного розслабленого, згадуючи подію чудесного зцілення при овечій купелі чоловіка, який 38 років мучився від важкого недугу, який паралізував його тіло. Він 38 років бачив як зцілюються інші, проте не мав когось, хто б допоміг йому першим увійти в купель після порушення Ангелом Божим води, аж допоки не прийшов Сам Христос.

Ця євангельська історія несе в собі не лише історичне повіствування про подію, а має глибокий богословський зміст. Адже, подібно до цього розслабленого, у часи Старого Завіту все людство перебувало у хворому стані, а душі померлих були немов паралізовані в пеклі. Як не було кому омити в купальні розслабленого так і не було нікого, хто омив би гріхи людства, хто підвів би людство з тієї постелі недуги. 

Православна Церква згадує зцілення розслабленого в Пасхальному часі, бо як почалося нове життя у розслабленого так і через Воскресіння Христове оновилося життя усього людства.

Знаково, що Христос не вказує розслабленому йти омитися в купальні, яка є уособленням старозавітнього прояву Божої милості. Своєю Кров’ю Він омив кожну розслаблену гріхами душу даючи нам новозавітню купель, яка зцілює не лише тілесні недуги, але насамперед духовні. Ми чуємо як Господь каже хворому: «Встань, візьми постіль твою і ходи». (Ін.5:8) Христос промовляє ці слова сьогодні і до всіх нас. Він говорить нам, що всі ми є омиті та зцілені Його Кров’ю дорогоцінною. Він промовляє до нас словами Заповідей Божих, підводячи з духовної недуги та вказуючи покинути лежання в лінощах та гріхах, настановляючи любити ближніх своїх, а ми в свою чергу повинні уподібнитися тому розслабленому, який послухав Христа, взяв свою постіль і пішов незважаючи на юдейські звичаї, які в суботу забороняли виконувати якусь роботу, в тому числі носити якусь ношу.

Ми чуємо як розслаблений сказав юдеям, що «Той, Хто зцілив його, є Ісус» (Ін.5:15). Не можна сказати, що цей вчинок мав лихий замисел. Вочевидь навпаки – зцілений простодушно мав намір вкотре поділитися своєю радістю та возвеличити свого Цілителя, водночас вказавши: «ось Той, кого я послухав і зробив як Він мені сказав». Так і ми подібно до розслабленого повинні виконуючи настанови Господні голосити усьому світові, що Той, хто нас зцілив, є Ісус – Син Бога Живого, Господь наш і Бог наш, який воістину воскрес із мертвих перемігши смерть та піднявши всіх нас до життя вічного. Амінь!

«ХРИСТОС ВОСКРЕС!»

архімандрит Онуфрій (Ляда)
намісник Гурбинського Свято-Воскресенського
чоловічого монастиря на Повстанських могилах