Слово архімандрита Онуфрія на початок Великого посту

Свято-Воскресенський Гурбинський чоловічий монастир на Повстанських могилах
Час Святої Чотиридесятниці є унікальним не лише своїми богослужіннями, але й взагалі за своєю сутністю – це час для зцілення та уздоровлення своєї душі, час для оновлення та переосмислення свого життя.

Дуже часто православні християни глибоко помиляючись з великим смутком зустрічають Великий Піст та й під час самого Посту перебувають у суцільній жалобі. Таке розуміння Посту є хибним, бо навпаки – ми повинні духовно радіти і дякувати Богові за цю благодатну можливість виправити свої помилки та духовно збагатитися. Єдиний жаль, який повинна висловлювати людина під час Великого Посту – це жаль за свої гріхи перед Богом та недобрі вчинки по відношенню до ближніх. Цей жаль повинен бути щиросердечним, але непоказним. Зовнішніми ж ознаками нашого посту мають бути добрі діла для ближніх, хворих та недужих, знедолених, самотніх, ув’язнених, а також участь у постових богослужіннях.

Не ототожнюймо Великий піст лише з голодуванням чи дієтою, особливо показною. Так ми не постимо, а навпаки – чинимо наругу над Постом. Пам’ятаймо – гастрономічні обмеження не є головним, а додатковим та допоміжним засобом для забезпечення належного духовного посту. Утримання від їжі обов’язково повинно бути доповнене молитвою та благими ділами.

Дорогі у Христі браття і сестри!

Сьогодні ми розпочали цей багатотижневий шлях духовного та тілесного подвигу, тож пройдімо його належно, щоб гідно з чистим серцем та великим духовним скарбом зустріти найбільше та найвеличніше Свято Воскресіння Христового!

З любов`ю во Христі Ісусі,

Архімандрит Онуфрій
намісник Гурбинського Свято-Воскресенського
чоловічого монастиря на Повстанських могилах