Ігумен Онуфрій співслужив архієпископу Іларіону за богослужінням в Дубровиці

Свято-Воскресенський Гурбинський чоловічий монастир на Повстанських могилах

21 вересня, в день великого двонадесятого свята Різдва Пресвятої Богородиці, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон, з архіпастирським візитом відвідав древнє місто Дубровицю.

У місцевому храмі на честь Різдва Пресвятої Богородиці, який є одним із найстаріших архітектурних пам`яток міста, владика Іларіон очолив святкову Божественну літургію.

За богослужінням архіпастирю співслужили: настоятель храму, благочинний Дубровицького благочиння протоієрей Данило Ковташ, благочинний Костопільського благочиння протоієрей Андрій Кононець, намісник Гурбинського Свято-Воскресенського чоловічого монастиря ігумен Онуфрій (Ляда), благочинний Сарненського благочиння протоієрей Андрій Гаврилюк та прибуле духовенство.

За літургією були піднесенні додаткові прохання про мир в Україні та прохання про подолання розділення Української Православної Церкви.

Після Євангельського читання владика Іларіон звернувся до вірних з повчальним словом:

Щоразу, коли ми вшановуємо Божу Матір, у першу чергу ми згадуємо її самий найбільший подвиг. І всі ми знаємо, що це за подвиг – Безсіменне зачаття і народження Самого Сина Божого. Він, будучи та залишаючись істинним Богом, через Пресвяту Богородицю втілився істинно людиною, поєднавши у собі дві абсолютно незлитні, нероздільні, нерозлучні, незмінні природи - Божественну і людську.

Принісши Себе в Жертву Син Божий дав кожному з нас унікальну можливість долучитися до Царства Небесного, спасти свою безсмертну душу. Однак одні це роблять дуже легко і просто, а декому з нас це вдається вкрай важко. Звичайно це просто для тих, хто має в своєму серці живу і справжню віру. Віру, яка не поєднується ні з яким марновірством та суєвір’ям. Віру, яка як гірчичне зерно, але вона животворить нашу душу. Від цієї віри в нашому серці потім народжується любов. А любов – це великий дар, який ми можемо отримати від Бога. І коли наше серце і душа сповнені віри і любові, тоді весь наш життєвий шлях стає дуже простим. Тоді ми розуміємо всі спокуси, тоді ми не нарікаємо на Бога, тоді ми йдемо дорогою спасіння.

Також владика відзначив що буває й так, коли люди, приходячи в храм, купляють багато свічок, подають записки на служби – вийшовши з храму, починають знову засуджувати свого ближнього, починають заздрити, починають злословити: І така людина вийшовши з храму, протилежна тій, яка проявляла себе у добрі. Але що спільного у всіх людях? Спільним є наша Небесна Покровителька і наша справжня Мати, яку ми лагідно називаємо Матір’ю Божою. Як одні, так і інші не можуть ні хвилини, ні миті обійтися без її Божественного Покрову.

Архієпископ Іларіон наголосив, що в сьогоднішній день ми направду маємо за що дякувати Божій Матері. Незважаючи на війну, яка триває на сході України, незважаючи на багато спокус, на багато зазіхань як зі Сходу, так із Заходу, розділити Україну неможливо, адже: вперше за багато віків нашої історії ми не впали на коліна, ми не продалися і не здалися, хоч, на жаль, ціною великої крові наших дітей. Але наша віра тепер стала ще сильнішою і ми, нарешті, об’єднуємось. І та любов, про яку постійно проповідує Христос із Святого Євангелія, об’єднала усіх нас. І це видно по тому, що в скорому часі ми будемо мати Єдину Помісну Православну Церкву. Незважаючи навіть на погрози, які лунають із Москви. Однак хіба може щось добре сьогодні бути з Москви? Хіба може щось добре благословити той патріарх, який підняв праву руку і благословив меч російських воїнів, які прийшли до своїх братів в Україну і почали вбивати? Звичайно, що ні.

І тому ми сьогодні, як ніколи, повинні проповідувати любов, спростовувати всі залякування і вірити в одне: ми всі є великим, духовним і сильним народом, в наших жилах тече кров тих, про кого колись говорили – Свята Київська Русь. Це ми є нащадками тої Святої Русі. І наша віра буде ще сильнішою, якщо ми, знову ж таки, не забудемо молитися до Божої Матері.

Тому, дорогі у Христі браття і сестри, шануймо Божу Матір, не забуваймо щодня молитися до неї. А особливо, коли приходимо в її храм, щиро в душі, сердечно звертаймося до Божої Матері. Молімося за нашу державу, молімося за мир і перемогу, молімося за Єдину Помісну Православну Церкву, молімося за наших дітей. Бо тільки в єдиній великій Державі з єдиною Церквою ми знову відновимо всі ті святі традиції і моральні чесноти, які завжди були притаманні нашому народу.

Повірмо Божій Матері, так само як вона вірить нам. Яка, незважаючи навіть на наші гріхи, невидимо стоїть зараз поряд з нами, та покриває всіх нас святим своїм омофором.

Хай наша віра укріпить наше серце, а любов у Бога і до ближнього нехай об’єднає усіх нас, щоб ми завжди могли молитися до Божої Матері: «Пресвята Богородице, спаси нас!», - завершив свою проповідь владика Іларіон.

Після літургії відбувся хресний хід навколо храму з читанням Євангелія та окропленням вірних освяченою водою.

Потім архієпископ Іларіон привітав настоятеля та громаду із храмовим святом та відзначив протоієрея Данила Ковташа Архієрейською благословенною грамотою.


Прес-служба рівненської єпархії